79-річний Віктор Харченко загинув 26 квітня 2022 року в селі Рубці Краматорського району Донецької області. Він перебував у власному домі, коли російські військові обстріляли вулицю з бронетехніки.
    Віктор Юхимович народився в місті Новгород-Сіверський Чернігівської області. Був другим із шести дітей у родині. Після школи працював на освоєнні цілинних земель, згодом — на м’ясокомбінаті.
    У 26 років приїхав до Рубців, де влаштувався монтером у радіовузлі. Тут одружився і разом із дружиною виховував її доньку Катерину. Подружжя прожило разом 25 років. У 2007 році дружина Віктора померла.
    Останні роки Віктор Харченко жив у Рубцях разом із падчеркою та її дітьми. Незадовго до окупації села родина евакуювалася, а він вирішив залишитися. Казав, що посадить картоплю і чекатиме на їхнє повернення.
    Падчерка Катерина згадує, що батько розповідав їй про сильні обстріли, під час яких щойно посаджену картоплю викидало на поверхню землі. Сусіди наглядали за ним і запевняли, що він ховається в підвалі. Згодом у селі зник зв’язок.
    26 квітня 2022 року російські окупанти зайшли в Рубці. Бронетранспортер рухався вулицею, де жив Віктор Харченко, і військові вели вогонь по будинках. Два постріли влучили в його оселю. Осколок поранив Віктора смертельно.
    Односельці знайшли його в кімнаті на ліжку. Через небезпеку тіло загорнули в ковдру і тимчасово поховали біля сараю. Після звільнення села Збройними силами України Віктора Харченка перепоховали на кладовищі.
    Катерина згадує Віктора Юхимовича як людину з доброю душею, яка прийняла її як рідну доньку, завжди допомагала й підтримувала.
    У Віктора Харченка залишилися падчерка, її діти та інші рідні.
    Світла пам’ять.