Волонтера та активіста Валерія Сала проросійські бойовики вбили 7 травня 2014 року в лісосмузі поблизу села Греківка на Луганщині. Його викрали з власного дому, змусили сісти у свій автомобіль і вивезли за межі села. Наступного дня авто знайшли спаленим, а всередині було обгоріле тіло чоловіка.
    Валерію було 43 роки. Він народився в селі Піски-Радьківські на Харківщині, а в юності разом із батьками переїхав до села Шандриголове на Донеччині. Закінчив школу, здобув спеціальність тракториста-машиніста, проходив строкову службу. Згодом опанував фах механіка та працював у сільському господарстві — був водієм автобуса, трактористом, а пізніше став фермером і вирощував зернові культури.
    Із початком бойових дій у 2014 році Валерій долучився до волонтерської діяльності. Очолював місцевий осередок товариства «Просвіта», був учасником підпільної групи, яка передавала розвідувальну інформацію українським військовим, забезпечувала їх продуктами, дровами та пальним. Він відкрито виступав проти проведення псевдореферендуму.
    Рідні згадують Валерія як добру, врівноважену й мудру людину, яка завжди допомагала іншим і щиро любила Україну. Для доньки він був не лише батьком, а й близьким другом, порадником і підтримкою.
    У Валерія Сала залишилися дружина та донька. Поховали його в селі Шандриголове Донецької області.
    Посмертно він нагороджений медаллю «За жертовність і любов до України». На фасаді Шандриголовецької школи встановлено меморіальну дошку на його честь.