74-річна Валентина Половинко загинула 9 вересня 2025 року в селищі Ярова Краматорського району Донецької області внаслідок російського авіаудару. Вона перебувала в черзі за пенсією, коли російські війська скинули на Ярову керовану авіабомбу. Від цього удару загинули 25 мирних людей.
    Валентина Петрівна народилася і все життя прожила в Яровій. З дитинства була працьовитою. Після школи здобула фах мулярки, певний час працювала за спеціальністю, згодом — нянею в дитячому садочку. Пізніше багато років працювала на залізниці.
    У Лимані Валентина Половинко працювала стрілочницею — це була важка й відповідальна робота. За станом здоров’я її перевели на посаду охоронниці. Увесь вільний час вона проводила на городі: вирощувала полуницю та іншу городину, возила продавати на базар. Вона прагнула заробити додаткові кошти, щоб підтримати дітей, але передусім щиро любила землю й працю.
    Невістка Тетяна згадує Валентину Петрівну як добру, чуйно й турботливу жінку, яка за 19 років спільного життя стала їй рідною матір’ю — уважною свекрухою та люблячою бабусею.
    Останнім часом Валентина Петрівна мала проблеми зі здоров’ям. У 2024 році вона пережила важкі втрати: поховала старшого сина та проводжала до війська молодшого. Рідні кажуть, що ці події стали для неї великим болем.
    9 вересня 2025 року Валентина разом із чоловіком і невісткою готувалися до евакуації з Ярової до Ізюма. Речі були зібрані, о 14:00 по родину мала приїхати машина. Вранці Валентина з чоловіком поїхали отримати пенсію у мобільному відділенні «Укрпошти». Близько 10:40, коли люди чекали в черзі, російські війська завдали удару авіабомбою. Валентина Половинко загинула на місці. Її чоловік зазнав поранень, був госпіталізований і переніс операцію, після якої розпочалося тривале лікування.
    У Валентини Половинко залишилися чоловік, син, невістка, сестра, двоє онуків та інші рідні.
    Світла пам’ять.