Олексій Лавроненко був убитий російськими окупантами 22 квітня 2022 року в селі Рубці Краматорського району Донецької області. Його застрелили на подвір’ї рідного дому на очах у матері.
    Олексієві було 38 років. Він народився й виріс у Рубцях. Навчався в Маріуполі, здобув фах слюсаря, працював різноробом. Жив разом із батьками. Від народження мав проблеми зі здоров’ям — різкі перепади тиску, кровотечі з носа. У жовтні 2021 року він пережив важкий стан і кілька днів перебував у комі.
    У квітні 2022 року під час активних бойових дій жителі Рубців ховалися від обстрілів у підвалах і погребах. Після боїв українських підрозділів з російськими військами село опинилося під окупацією. Окупанти розстрілювали будинки й проводили обходи приватних обійсть.
    Батько Олексія був паралізований і залишався в хаті. Коли Олексій разом із матір’ю вийшли з погреба, на їхнє подвір’я зайшли російські військові. Олексія змусили стати на коліна й після цього вбили.
    Рідні разом із сусідами поховали його просто на подвір’ї. Могила була тимчасовою — її підмивали дощі. Згодом матері довелося звертатися до суду, щоб юридично визнати смерть сина. Станом на кінець 2025 року свідоцтво про смерть Олексія так і не було отримане.
    Мати згадує Олексія як добру, чуйно людину, яка, попри проблеми зі здоров’ям, займалася спортом, мала багато друзів і завжди допомагала іншим. Він любив техніку, міг власноруч складати й ремонтувати мотоцикли, мав хист до кулінарії й із любов’ю готував для рідних.
    Батько Олексія згодом помер. У нього залишилися мати, старший брат і син від цивільного шлюбу.
    Світла пам’ять.