Життя 75-річного Віктора Діденка обірвалося 11 жовтня 2025 року в селищі Зарічне Краматорського району Донецької області внаслідок ворожого обстрілу. Того ж дня загинув і його син.
    Після початку повномасштабної війни Віктор залишався в рідному Зарічному разом із дружиною та сином. Селище постійно зазнавало російських обстрілів. У день трагедії родина перебувала вдома, коли в будинок влучив снаряд і вибухнув.
    За словами невістки, перед вибухом син Віктора встиг попередити матір, щоб вона відійшла за стіну. Унаслідок удару Віктор і його син загинули на місці, а дружина отримала поранення.
    Загиблих поховали на подвір’ї в одній могилі. Через два дні дружина Віктора пішки залишила Зарічне, дісталася до Лимана, звідки її евакуювали до Слов’янська, де вона возз’єдналася з невісткою.
    Віктор народився і все життя прожив у Зарічному. Працював водієм у колгоспі. У вільний час разом із родиною займався господарством — вирощували картоплю як для власних потреб, так і на продаж.
    У Віктора Діденка залишилися дружина, невістка та сестра.