88-річний Іван Адаменко загинув 25 квітня 2025 року внаслідок російського обстрілу села Ярова Краматорського району Донецької області.
    Іван Іванович народився в селі Студенок Ізюмського району Харківської області. З 16 років і до виходу на пенсію працював на Ізюмському тепловозоремонтному заводі. Більшу частину життя прожив у Яровій разом із дружиною. Неподалік мешкала донька, а на початку повномасштабної війни до батьків переїхав молодший син Геннадій.
    У ніч на 25 квітня 2025 року Іван Адаменко з дружиною перебували в літній кухні, син ночував у будинку. На світанку, о 5:10, російська армія скинула на село дві авіабомби. Одна з них влучила в оселю родини Адаменків і забрала життя сина Геннадія. Іван Іванович зазнав численних осколкових поранень. Його намагалися врятувати, але поранення виявилися смертельними. Дружина Івана була поранена, проте вижила.
    Донька Тетяна згадує батька як дуже працьовиту й турботливу людину, яка щиро любила своїх дітей і родину. Він допоміг збудувати доньці дім, до останнього порався на городі, самостійно керував автомобілем. Возив городину до Святогірська — не стільки для заробітку, скільки для спілкування з людьми. Рідні кажуть: якби не війна, він мав сили й здоров’я жити далі.
    У Івана Адаменка залишилися дружина, донька та троє онуків.
    Світла пам’ять.