65-річний Віктор Ішханян загинув від російського обстрілу 31 травня 2024-го в селищі Дробишеве Краматорського району Донецької області.
    Віктор – вірменин із Нагірного Карабаху. Після строкової служби в армії поїхав працювати в Казахстан. Там познайомився з майбутньою дружиною Тетяною – вона приїхала з України на роботу. Потім пара переселилася на батьківщину жінки – в Дробишеве.
    Навесні 2022 року Дробишеве потрапило під російську окупацію. Віктор із Тетяною виїхали, а повернулися вже після звільнення восени 2022.
    Приїхало багато односельців, життя налагоджувалося. 
    Інколи зі сторони фронту було чути бої, але Дробишеве не обстрілювали, згадує Тетяна Ішханян:
«Так ми жили півтора року. Все було нормально. А 31 травня 2024-го після півторарічної тиші – перший приліт. Віктор саме пішов у центр в магазин, і потрапив під обстріл… Ми поховали його на другий день в селі».
Віктор Ішханян мав освіту електрозварювальника. Кілька років ним працював, але через стан здоров'я залишив цей фах. Після переїзду в Україну був охоронником банку в Лимані на Донеччині, останній період працював інкасатором.  
    «Віктор був дуже хорошим, мав м'який характер, в селищі всім допомагав, все умів робити, любив ремонтувати взуття. Вільного часу майже ніколи не мав. Сусіди досі не можуть відійти від того, що його вже немає», – сказала Тетяна Ішханян.
    У Віктора залишилися дружина, донька, син і внуки.